КАРАНТИН 2020

20.05 2020 рік Збереження довкілля - обов’язок кожного Єднання з природою - це вибір, що відображає потребу для всіх i кожного з нас визнати нашу спільну роль у збереженні нашої тендітної планети та екосистем, ресурсів i природних процесів, що скріплюють нас усіх разом. Бо сьогодні життя на Землі, більш ніж коли-небудь, вимагає від нас відчуття загальної відповідальності - нації за націю, особистості за особистість, людини за всі інші форми життя. Природне різноманіття - це наша єдина i неподільна спадщина. Як у родині, кожен елемент природи, хоч i маленький, є частиною цілого i вносить вклад у загальну гармонію та баланс. Кожний вид тварин i рослин, відомий чи невідомий, має своє місце, виконує належну йому функцію та заслуговує на захист. Учні 11 класу, завершуючи вивчення предмету «Біологія та екологія» в шкільній програмі, підготували цікаві та пізнавальні презентації на теми: «Червона книга України», «Чорні списки видів тварин» та «Зелена книга України», в яких учні нагадують молодшому поколінню та кожному з нас про необхідність збереження довкілля для гармонійного існування та здорової планети. Презентація "Чорний список видів тварин" Презентація "Червона книга" 24.04.2020 рік Сільськогосподарські культури — культурні рослини, що вирощуються з метою забезпечення людства продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин. Учні 6-А класу, вивчаючи тему з біології «Сільськогосподарські рослини», ознайомились з біологічними властивостями та господарським призначенням продукції , вчились поділяти рослини на такі групи: зернові, зернобобові, плодово-ягідні, овочеві, олійні, технічні, лікарські, декоративні та ін. Діти пригадували зернові культури, які вирощують в Україні і в світі на найбільших площах, описували значення овочевих культур у харчуванні людини. Учні поділились своїм досвідом щодо вирощування овочів та зернобобових (квасолі) на власному підвіконні, городах, наводили приклади овочів та корисних страв, які готує людина із них. Звітуючи, діти надіслали фото.

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя потерпілому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання. Перша медична допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим (самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога). Це - тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов'язки на рану або опікову поверхню,накладання шини під час переломів та вивихів, штучне дихання, непрямий масаж серця, уведення заспокійливих ліків, гасіння одягу, що загорівся, транспортна іммобілізація, надівання протигаза, виведення (винесення) потерпілого із зараженого місця, часткова санітарна обробка . Надання першої медичної допомоги якомога швидше має вирішальне значення для врятування життя і подальшого перебігу ураження. Дівчата 10-А та 10-Б класів під час вивчення теми «Особливості накладання шин на верхню та нижню кінцівки» з предмету захист Вітчизни(основи медичних знань), ознайомились із загальними принципами накладання шин на кінцівки, вказували порядок надання домедичної допомоги постраждалим під час переломів і вивихів, наводили приклади сучасних шин (наприклад, гнучка шина зразка SAM та шина Kendrick) та описували правила їх застосування. Учениці наводили приклади можливих підручних засобів для іммобілізації кінцівок та знаходили ці засоби вдома (для звітування надіслали фото). В кінці вивченої теми дівчата виконали практичну частину - накладали шину з підручних засобів на свою кінцівку.

23. 04.2020 рік.. Учні 9-А класу під час вивчення теми з біології «Неклітинні форми життя – віруси», навчилися визначати будову та функції вірусів, їхні властивості, шляхи передачі, способи лікування та профілактики вірусних захворювань. Учні навчились знаходили відмінності в будові складних та простих вірусів, також наводити приклади ДНК-вмісних та РНК- вмісних вірусів. Учні 10-Б класу, використовуючи набуті знання з біології за минулий рік, щодо особливостей будови та властивостей вірусів, застосували їх під час вивчення теми «Репродукція та розвиток організмів». В цій темі учні ще раз пригадали будову вірусів та детальніше розглянули процеси інфікування бактеріальної клітини бактеріофагом, репродукцію ДНК-вмісного вірусу, проникнення РНК-вмісного (ВІЛ) у Т-лімфоцит, пригадали вірусні інфекції та способи профілактики вірусних захворювань.

22.04.2020 рік. «Рецепт» підвищення стресової стійкості. На мозок людини безперервно діють різноманітні за кількістю і якістю подразники внутрішнього і зовнішнього (навколишнього) середовищ. Виникнення несподіваної та напруженої ситуації призводить до порушення рівноваги між організмом і навколишнім середовищем. Наступає неспецифічна реакція організму у відповідь на цю ситуацію - стрес. Стрес вважають одним з факторів, що призводить до виникнення 86% всіх захворювань людини. Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Виникаючі на нашому шляху труднощі, (від дрібної проблеми до трагічної ситуації), викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних порушень. Дуже важливо не лише це розуміти, а й вміти попередити виникнення стресу та навчитися боротися з його наслідками. Учні 8-Б класу під час вивчення теми з біології «Взаємодія регуляторних систем організму. Стрес і фактори, що його спричиняють», визначали причини та механізм розвитку стресу, описували процеси, які відбуваються в органах під час стресу та пропонували кроки, які необхідно робити для підвищення стресової стійкості. Ці кроки прості і складні водночас – але якщо їх робити, то можна вберегти себе від стресу. Запропонована учнями добірка основних кроків: повноцінний та здоровий сон у добре провітрюваному приміщенні; здоровий спосіб життя; повноцінне та якісне харчування; активний відпочинок, прогулянки; гарний настрій протягом дня; взаєморозуміння з рідними, друзями та знайомими.

14.04.2020 рік Міцний імунітет ― надійний захист від хвороб. Спадковість та спосіб життя ― два основних принципи, які формують імунітет людини. Підвищити здатність організму протистояти хворобам можна за допомогою простих речей: корисне харчування; правильні фізичні навантаження; повноцінний здоровий сон; загартовування; відмова від шкідливих звичок. Імунітет (лат. immunitas — «вільний», «захищений») — сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, найпростішими, гельмінтами, їхніми токсинами, різноманітними хімічними речовинами, тощо. Учні 8-Б класу,під час вивчення теми «Імунна система. Особливості будови та функцій», пригадали тканини та органи людського організму, які утворюють імунну систему людини, зробивши малюнки до теми. Учні визначили основні функції імунної системи, а саме:захист організму від збудників інфекційних та інвазійних захворювань, підтримання гомеостазу та ін. Діти розглянули структури імунної системи та навчились виділяти її центральну та периферичну частини. Також деякі учні підготували цікаві презентації до теми.

10.04.2020 рік Вивчаючи тему з біології «Модифікаційна мінливість», учні 10-Б класу визначали риси модифікаційної мінливості (неспадкової , або фенотипової) та наводили приклади цієї мінливості із власного життя, записами в зошиті:  утворення засмаги на шкірі людини під впливом сонячних променів;  зміна забарвлення хутра у зайця взимку;  зміна маси тіла тварин у разі зміни кількості їжі;  зміна розміру окремих листків на одному дереві. Після чого, учні навчились відображати прояв модифікаційної мінливості у вигляді варіаційного ряду та графічно відтворювати прояв цієї мінливості побудовою варіаційної кривої. Спочатку діти вчились використовували дані довжини листків, що наводились в підручнику, а потім за зразком відтворювали дані власних вимірів (прояв модифікаційної мінливості) довжини насінин квасолі, кукурудзи та ін. Звітуючи, учні надсилали фото.

                                           

09.04.2020 рік

     Раси — історично сформовані групи людей (популяцій), що характеризуються спільністю спадкових і фізіологічних особливостей. На даний час існує один вид людини –Людина розумна (Homo sapiens).   Раси людини — систематичний підрозділ всередині виду Homo sapiens. Кожна раса характеризується сукупністю спадково зумовлених ознак (кольором шкіри, очей, волосся, особливістю м’яких частин обличчя, черепа, зростом та ін.). В сучасному людстві вчені виокремлюють від трьох до семи  основних рас.

    Учні 9-А класу під час вивчення теми з біології «Етапи еволюції людини», пригадали з курсу біології 7-8 класу ознаки та  систематичне положення виду Людина розумна (Homo sapiens).  Діти готували цікаві доповіді та проекти на тему «Раси сучасної людини», в цих роботах учні визначали характерні особливості кожної раси, знаходили цікаві факти про людські раси.

Наприклад,

·        в результаті змішаних шлюбів народжуються діти мішаних рас:людей від шлюбу  негроїдної та європеоїдної раси називають мулатами; змішання монголоїдної та європеоїдної раси – метиси;монголоїдної та негроїдної – самбо.

·        люди змішаних рас вважаються найпривабливішими. Вони практично завжди мають правильні риси обличчя, красиве гармонійне тіло, здорові волосся, зуби та нігті.

 08.04.2020

   У  результаті виникнення певної надзвичайної ситуації, окрім правильних дій та поведінки, людина має вміти укомплектовувати  «екстрену валізу» для  максимально швидкої евакуації з небезпечної зони.

     Дівчата 11 класу під час вивчення теми «Екстрена валіза» з предмету захист Вітчизни,  ознайомились з особливостями  та складом екстреної валізи, типами наплічників та правилами комплектації  такої валізи.  Окрім  отримання теоретичних знань, дівчата  набували практичних навичок. Практичну частину теми дівчата виконували разом з батьками: укомплектовували екстрену валізу, до складу якої мали входити всі необхідні речі. Такими речами є, наприклад, копії важливих документів у водонепроникній упаковці, кредитні картки і готівка, дублікати ключів від будинку та авто, ліхтарик (запасні батарейки), компас і годинник, ніж, блокнот і олівець, аптечка першої необхідності, спирт, запас їжі на кілька днів та ін.

Фото упакованих валіз  дівчата надіслали нам.

 06.04.2020 рік

     Міфологія, давні звичаї і обряди, уявлення наших предків про світ, їх світосприйняття  є частиною нашої культури, частиною нас, це традиції нашого народу. Свято Купала  — традиційне східнослов’янське свято, яке відзначали вночі перед Івановим днем, в ніч з 6 липня на 7 липня. Існує повір’я про цвіт папороті, котрий нібито з’являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Насправді  папороть ніколи не цвіте, а розмножується спорами, дрібним пилом, що утвориться на нижній поверхні листя і побачити який можна тільки під мікроскопом.

      Учням  6-А класу, під час вивчення теми з біології  «Плауни, хвощі, папороті»,було запропоновано виконати завдання рубрики «Поміркуйте» - чи можливо насправді знайти квітку папороті? Всі учні на запитання відповіли правильно та зробили малюнки папоротей.

       За даними сучасних дослідників, повір’я про цвіт папороті могла породити цікава особливість папоротевої рослини «страусове перо звичайне»; спороносні листки (спорофіли) цієї папороті виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло. 

 І все ж красива стародавня легенда має під собою деякі підстави. В Україні існує досить рідкісний вид папороті, так званий вужовник (до речі, занесений до Червоної книги), який викидає щось схоже на китицю квітів. Це, звичайно, не квіти, а лише витягнута частина листя зі своєрідними "бростями" - спорангіями, які й відкриваються в суху теплу погоду.

 

 

 Пустова Поліна

Третяк Валерія 

           

 Іочкова Каріна 

  Пінькас Ніколь Свашенко Данііл

Осіння Тетяна

 

Прощина Олена Попова Дар’я

 

 

  03.04.2020 рік

       Учні  8-Б класу (поглиблене вивчення біології), під час вивчення теми «Біоритми людини. Сон та неспання»,  пригадали  особливості біологічних ритмів на усіх рівнях життя-молекулярному, клітинному, органному, організмовому, популяційно-видовому, екосистемному та біосферному.     Визначили роботу механізму  «біологічного годинника», який контролює добові біоритми.

  Розглянули ще один  різновид функціонального стану центральної нервової системи (ЦНС) – це  сон. Вчилися порівнювати  фазу повільного сну із фазою швидкого. Визначали  значення сну та відпочинку для повноцінного функціонування  організму людини. Також,  учні   порівнювали тривалість сну для людей різної вікової категорії. Надіслали нам режим свого дня та вказали, що сон для вікової категорії восьмикласника, має тривати-8-10 годин на добу.

 

Григор’єв Данило

 

 

Кручина Вікторія

 

 

Крохмаль Данило 

 

Орленко Юліана 

 

30.03.2020р. та 01 04 2020 р. Учні 7-А та 7-Б класу під час виконання лабораторного дослідження з біології на тему «Спостереження за поведінкою тварин», вибирали об’єкти дослідження самостійно-це були тварини, які живуть у дітей вдома (котики, собачки, акваріумні рибки, папуги, морські свинки, молюски та ін.) Під час виконання роботи діти спостерігали за поведінкою тварин протягом певного часу (від 5 хвилин до 30 хвилин) та, використовуючи основні методи в етології - спостереження та експеримент, описували поведінкову особливість досліджуваної тварини. Під час дослідження діти створювали систему зручних значків для запису послідовності поведінки, наприклад: рух прямо-кружальце, чищення пір’я (у птахів)- трикутник тощо. Та під час вивчення теми «Вроджена і набута поведінка тварин», учні впевнились, на життєвих прикладах своїх домашніх улюбленців, про наявність у тварин вродженої поведінки, яка передається в спадок нащадкам від батьків та набутої, яка формується як результат індивідуального досвіду тварин. Діти описували приклади вродженої поведінки у своїх тварин (безумовні рефлекси та інстинкти: батьківський інстинкт (піклування про потомство), інстинкт продовження роду, харчовий інстинкт, будівельний інстинкт та інші ). Учні дізнались про те, що термін інстинкт часто замінюють на термін «стратегія поведінки». Саме особливості цієї поведінки у тварин, діти підтверджували фотографіями своїх улюбленців.

01.04.2020 Учні 10-А класу під час вивчення теми з біології «Мутації та їхні властивості», ознайомились з основними мутагенними чинниками (мутагенами), що спричиняють мутації. Навчились поділяти ці чинники за джерелом впливу-екзогенні та ендогенні та за природою впливу- фізичні (гамма-промені, ультрафіолетове випромінювання, температура), хімічні (пестициди, антибіотики, сполуки важких металів)та біологічні (віруси грипу, антигени мікроорганізмів, чиста ДНК, «стрибаючі гени»). Під час виконання домашнього завдання учні відповіли письмово на запитання: чому шкідливі звички спричиняють мутації? Опрацювали завдання «Тютюнокуріння як мутагенний чинник», вказали хімічний склад тютюнового диму та його вплив на живі організми.

30.03.2020 рік. Учениці 11 класу під час вивчення теми «Надання екстреної психологічної допомоги (самодопомоги) під час перебування в екстремальних ситуаціях» з предмету захист Вітчизни (основи медичних знань), складали експрес- пам’ятки екстреної психологічної допомоги у разі виникнення таких ситуацій. Дівчата під час виконання завдання наводили, також, приклади екстремальних ситуацій, які можуть траплятись в житті людини. Приклад експрес – пам’ятки, які готували учениці Психологічні рекомендації щодо поведінки співробітників екстремального профілю з постраждалим населенням 1. Якщо Ви перебуваєте поруч із людиною, що одержала психічну травму в результаті впливу екстремальних факторів (при терористичному акті, аварії, втраті близьких, трагічній звістці тощо), не втрачайте самовладання! 2. Поведінка постраждалого не повинна Вас лякати, дратувати або дивувати. Його стан вчинки, емоції - це нормальна реакція на ненормальні обставини. Подбайте про свою психологічну безпеку. 3. Не надавайте психологічну допомогу в тому випадку, якщо Ви цього не хочете (неприємно або інші причини). Знайдіть того, хто може це зробити. Дотримуйтеся принципу «Не нашкодь!» 4. Не робіть того, у користі чого Ви не впевнені. Обмежтеся тоді лише співчуттям і якнайшвидше зверніться по допомогу до фахівця (психотерапевта, психіатра,психолога) Алгоритм перших дій: 1. Оглянути місце події й переконатися, що може загрожувати Вам, і потім-що може загрожувати потерпілим. 2. Оглянути потерпілих і постаратися зрозуміти, чи є загроза життю постраждалих. 3. Викликати фахівців (медиків, співробітників МНС тощо). 4. Залишатися з потерпілим до приїзду фахівців, намагаючись зберегти або поліпшити його стан доступними методами. 20.03 2020 р. Дівчата 11 класу з предмету захист Вітчизни,під час узагальнення знань з теми «Основні способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях», розв’язували різні ситуаційні завдання: пригадували порядок дій в умовах особливого періоду, правила повідомлення про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації та постійне інформування про зміни ситуації, визначали суть допомоги (самодопомоги) під час перебування в екстремальних ситуаціях, відмічали способи спостереження та контролю за ураженістю навколишнього середовища. В кінці вивченої теми дівчата вдома виконали практичну частину-виготовили власноруч ватно-марлеві пов’язки, які є одними із засобів захисту населення у різних надзвичайних ситуаціях.

18. 03.2020 р. Учні 7-А та 7-Б класів під час вивчення теми «Періоди та тривалість життя тварин», з предмету біології, визначали основні фактори, що впливають на середній та максимальний вік тварин. Порівнювали тривалість життя комах, риб, птахів, ссавців та ін., знаходили зв'язок між особливостями будови та віком, який проживає тварина. В кінці вивченої теми, учні виконали творче завдання: зробили малюнки тварини, що зацікавила дітей, та вказали тривалість її життя.

17.03.2020 рік

Одним з добре відомих засобів для профілактики інфекційних захворювань  вважається медична маска. Такі одноразові маски продаються в аптеках. Але сьогодні вчителі біології ПМШ №11 пропонують вам виготовити ватно-марлеву пов'язку самостійно. Її можна використовувати багаторазово, а значить, закуповуватися одноразовими аптечними масками не доведеться.

    Ватно-марлева пов'язка складається із звичайної медичної марлі, складеної в три-чотири шари. Між шарами марлі можна прокласти вату. Стандартна пов'язка має прямокутну форму і чотири зав'язки.

Візьміть шматок марлі завдовжки 100 см і шириною 50 см. У середній частині шматка на площі 30x20 см покладіть рівний шар вати завтовшки приблизно 2 кв. см. Вільні від вати кінці марлі по всій довжині шматка з обох боків загорніть, закриваючи вату; кінці марлі (біля 30-35 см) з обох боків посередині розріжте, утворюючи дві пари зав'язок; зав'язки закріпіть та обшийте.

   Міняти медичну ватно-марлеву пов'язку необхідно кожні 3 – 4 години. Стару пов'язку або викидаємо або прасуємо! Носіння однієї медичної ватно-марлевої пов'язки протягом дня не дасть жодних результатів.

 Будьте здорові, дбайте про себе та своїх близьких!